Сачковічі

 

Сучасне село Сачковічі належить до Климівського району Брянськоі області що у РФ і знаходиться в 9 кілометрах від сучасного кордону з Україною, але в не далекому минулому село Сачковічі належало до Новозибковського повіту Чернігівський губернії, тобто було в кордонах української гебернії. Точна дата заснування села невідома, але у 1442 році воно вже існувало, за деякими даними воно було засноване ще у до монгольську добу, але мало іншу назву.

karta-sachkovichi

Інформація з книг та карт.

 

Населення
Говорячи про населення села Сачковічі слід враховувати три складові що впливали на національний та культурний состав села. Перше, Сачковічі знаходиться білля трьох кордонів, України, Білорусії, Росії і тому всі три нації можуть казати про свій етнокультурний вплив. Друге, у район села, у 18 сторіччі була міграція старообрядців, але ця тенденція стосується Климово та Митьково і не стосується самого села Сачковічі. Ще у середині 20 сторіччя місцеві жителі інколи називали жителів сусідського села Климово — кацапами, тим самим розуміли що між ними е різниця (у широкому сенсі, кацапами називали московітів, великоросів, росіян, а у візкову називали старообрядців, але виключено щоб великорос називав іншого великороса кацапом). А за даними етнографічної карти 1875 року яка була створена генерал лейтенантом російської армії, картографом і етнографом Олександром Федоровичем Ріттіх, саме Климово і Митьково відмічені як великоросійські, а територія на південний схід від Климово (тобто територія Сачковічі), відмічена як малоросійська, тобто українська. Трете, Сачковічі, та навколишні села декілька сотень років були частиною українського козацького руху, та входили до складу Війська Запорізького, Гетьманщини, Чернігівської губернії. Мовна ситуація до 1917 року, виходячи з лінгвістичних карт 1903 та 1914 року, та етнографічної карти 1875 року, у Сачковічі розмовляли мовою близькою до україно-білоруської, можливо з деяким впливом південноросійської, але сучасна мовна політика РФ повністю виключаю будь яку підтримку як української так і білоруської мови на етнічних українських або білоруських територіях, та проводить політику мовного асимілювання.

 

Походження назви.
У «Литовського літопису” згадується, що у 1442 році литовським князем Вітовтом за вірну, довгу і старанну службу, село і прилеглі володіння були подаровані литовському вельможу Сачковичюсу. Від свого власника, село і отримало найменування Сачковічі. Яку село мало назву до цього невідомо.

 

Історія
Село Сачковічі до 1648 року знаходилось на території Речі Посполитої, після Визвольної війни Богдана Хмельницького з 1648 року входило до складу Ніжинського полку, у 1663 році від Ніжинського полку був відокремлений Стародубський полк, з того часу село Сачковічі входило до складу Топальськоі сотні Стародубського полку, і проіснувало в її межах до 1781 року коли російським урядом було скасовано полковий устрій, тим самим були повністю зруйновані залишки української автономії. З 1781 Сачковічі входить до складу Новгород-Сіверського намісництва, але вже у 1797 ця територія увійшла до складу Малоросійської губернії. У 1802 році село Сачковічі стало частиною Чернігівській губернії коли Малоросійську губернію було розділено на Чернігівську й Полтавську губернії, які разом становили Малоросійське генерал-губернаторство. У 1919 році 4 північних повіти були віддані Гомельській губернії РСФСР, а вже 1926 роках були віддані у склад Брянської губернії яка трансформувалась у Брянську область яка входить до складу Росії. Слід зауважити що у 18 столітті на території Топольськоі сотні було засновано цілу групу слобод старообрядців, саме це дало привід уряду РСФСР частково здійснити анексію території Топальської сотні (частина сотенної території залишилася у складі України) та всього Стародубського полку на користь сучасної Російської Федерації.

 

  • Жителі села Сачковічі
    Перелік прізвищ
  • Фотографії села Сачковічі

 

Якщо у Вас є будь яка інформація яка на пряму або побічно стосується села Сачковічі, будь ласка напишіть мені